Антон, 55 - 24 января 2011 22:19

зараз нам хочеться кричати "рятуйте наші душі". хочеться, щоб білі стіни просторих кабінетів припинили тиснути на нервові закінчення, які от-от розірвуться і кожен з нас почне кричати несамовитим голосом. кожен про своє, але це "своє" є спільним для нас обох. я в конвульсіях буду промовляти :"НЕНАВИДЖУ!". а ти перший раз в житті викинеш це , вже трикляте тобою, "люблю" назовні.
згвалтовані вулиці будуть обливати нас своїм брудом, не помічаючи, що порівняно з ними ми чисті аркуши паперу, на яких лише кардіограмою зображено ритм наших сердець.
ти на стінах будеш малювати тисячі разів :"save our souls". я в агонї буду видаляти тисячі записів в текстових файлах. але вже нічого ніколи не зміниться.
між нашими протилежними емоціями вже ніколи не стане знак дорівнює.лише в тиші наших кімнат ми будемо уявно триматись за руки.

• 
• 
•